ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

В 2021 році в результаті об’єднання кафедр металургії чорних металів ім. проф. В.І. Логінова (МЧМ) і обробки металів тиском ім. проф. Б.М. Ілюковича (ОМТ) створено кафедру металургії чорних металів та обробки металів тиском ім. проф. В.І. Логінова (МЧМОМТ).

В 2023 році присвоєно назву «Кафедра металургії ім. проф. В.І. Логінова» (МЕТ).

Кафедра металургії чорних металів (МЧМ) створена ще в 1929 році в Кам’янському політехнікумі, якому було надано право випускати інженерів визначеної спеціалізації. В 1930 році політехнікум було реорганізовано у вечірній металургійний інститут, до речі, перший в Україні. На протязі свого розвитку інститут зазнав кількох реорганізацій – з 1960 до 1967 року Дніпродзержинський металургійний завод-втуз, з 1968 по 1994 р. – індустріальний інститут, а з 1994 - державний технічний університет.

Реорганізації зазнавала і кафедра – з 1964 року від неї виникли кілька кафедр, серед яких споріднені – «Металургія чавуну» і «Металургія сталі». Певний час кафедра металургії чавуну мала назву «Кафедра руднотермічних процесів». В 2011 році відбулося злиття кафедр із відновленням історичної назви «Металургії чорних металів ім. професора В.І. Логінова». В 1973 році із складу кафедри металургії сталі виділена кафедра «Ливарне виробництво чорних і кольорових металів» (ЛВ). В 2015 році увійшла в склад кафедри металургії чорних металів як окрема секція.

До 1964 р. кафедрою керували кандидати технічних наук, доценти Б.О. Бриліантов (до 1941р.), Н.З. Плоткін ( 1944-1957р.р.), В.І. Логінов (1957-1964 р.р.). Кафедру металургії чавуну (руднотермічних процесів) у різний час очолювали доктор технічних наук, професор В.І. Логінов (1964-1994 р.р), кандидат технічних наук, доцент Г.Ю. Крячко (1994-1997 р.р.), доктори технічних наук, професори, академіки АІН України А.Г. Чернятевич (1997-2011 р.р.) і А.П. Огурцов (2011-2014 р.р.).

З 2014 р. завідувач кафедри її випускник 1988 року – доктор технічних наук, професор Є.М. Сігарьов.

Відновлення матеріальної бази кафедри після другої світової війни пов’язане з ім’ям заслуженого винахідника України, кандидата технічних наук, доцента Н.З. Плоткіна. Сполучаючи роботу першого проректора інституту й завідувача кафедри в 1944-1957 р.р., Н.З. Плоткін приділяв велику увагу винахідницькій і науковій діяльності. В 50-х роках Н.З. Плоткіним винайдений пристрій для дозування сипучих матеріалів на аглофабриках, лабораторні агломераційні установки, нові технологічні процеси й машини для випалу вапняку. Винаходи вченого були впроваджені на металургійних заводах і комбінатах: Дніпровському, Криворізькому, Запорізькому, Єнакієвському, Алчевському Макіївському, Маріупольскому, Ново-Криворізькому гірничозбагачувальному, Норильському металургійному комбінаті й на споріднених підприємствах країн Східної Європи. Крім наукових публікацій Н.З. Плоткін мав 27 авторських посвідчень СРСР, патенти США, Франції, Японії, Австралії, ФРН, Великобританії.

Подальшу розбудову кафедри і вузу взагалі здійснював заслужений працівник вищої школи, заслужений винахідник України, доктор технічних наук, професор В.І. Логінов, ректор індустріального інституту (в 1963-1988 р.р). З ім’ям цієї талановитої людини зв’язані піонерні розробки з технології пиловугільного палива, обробки чавуну магнієм, технології плавки при завантаженні компонентів доменної шихти в суміші. Про особистий внесок В.І. Логінова в розвиток теорії й практики аглодоменного виробництва свідчать 240 друкованих праць, 65 авторських посвідчень і патентів на нові технології й пристрої. Професор В.І. Логінов підготував 10 кандидатів технічних наук.

Достойним спадкоємцем В.І. Логінова на посаді завідувача кафедри був академік АІНУ, доктор технічних наук, професор А.Г. Чернятевич. За майже півстолітній період роботи у вузівській науці він опублікував більше 450 наукових праць, в тому числі на його рахунку біля 60 захищених авторськими свідоцтвами і патентами винаходів. Багато розробок було впроваджено на ПАТ «ДМКД» (теперішній ПрАТ «Камет-Сталь»), АрселорМіттал Кривий Ріг, Западносибірському металургійному комбінаті.

Значний внесок у розвиток матеріальної бази кафедри в 60-ті роки минулого століття внесли доценти В.І. Левченко, Г.І. Федоренко, старший викладач В.М. Долгов. Активну учбову і наукову роботу в 70-ті роки вели доктори технічних наук, професори М.М. Чернов і К.Д. Бєлих, кандидати технічних наук Ю.І. Шиш, Г.М. Платонов, А.Д. Кулик, Г.Т. Ткаченко, Л.О. Сафіна-Валуєва, В.Д. Бондаренко. У 80-і роки плідний внесок у підготовку спеціалістів за доцентами, кандидатами технічних наук В.П. Полєтаєвим та М.А. Кащєєвим.

До нової генерації викладачів, що продовжують традиції кафедри сьогодні, належать кандидати технічних наук, доценти М.Р. Руденко, С.П. Пантєйков, К.І. Чубін, А.А. Похвалітий.

Гордість кафедри – її випускники, багато з яких займали і займають відповідальні посади у вітчизняній металургії. Серед них В.Є. Бойко – міністр чорної металургії СРСР в 1961-1967р.р., А.М. Чечуро – головний доменщик міністерства чорної металургії УРСР, С.М. Губенко – головний конвертерник Мінчермету СРСР, В.Д.Діордієв – директор Краматорського металургійного заводу. О.В. Дубіна – директор меткомбінатів «Криворіжсталь», Алчевського і ДМКД, Г.Г. Орешкін – директор Дніпровського металургійного заводу, А.П. Титков – директор Макєєвського труболиварного заводу.

До плеяди випускників, що працювали головними інженерами і спеціалістами слід віднести Героя Соціалістичної Праці А.К. Рудкова (ДМКД), В.П. Погорєлого (Криворіжсталь), В.В. Нєсвета (АМК), В.І. Романенка (ДМКД) головних агломератників і доменщиків Ю.В. Гіріна, В.І. Кучерова, С.П. Рязанцева, В.Г. Крупія, головних сталеплавильників - лауреата державної премії СРСР З.С. Корченка, Л.А. Чевелу.

Начальниками агломераційних цехів галузі працювали випускники М.М. Свинаренко, І.А. Дехтяренко, Ф.І. Виговський, М.Г. Матина, В.Г.Белоцерковець, Ю.Р. Руденко, начальниками доменних цехів Н.М.Харченко, І.Л. Колесник, В.Ф. Бєлошапка, В.Г. Третьяков, С.Г. Черноіван, А.І. Марченко, А.І.Шепель, С.Н. Пустовой, Р.В. Авдєєв, начальниками конвертерних цехів - М.М. Недбайло. Г.А. Камчатний, А.Г. Родь.

Багато випускників кафедри стали відомими науковцями і педагогами, це доктори технічних наук, професори Б.П.Довгалюк (ДДТУ), К.Д.Бєлих (ДДТУ), Є.М. Сігарьов (ДДТУ), А.П.Огурцов (ДДТУ), Є.М. Кривко (ДДТУ) Є.М. Ісаєв (НМетАУ), К.А. Зуц, кандидат технічних наук, завідувач кафедри металургійних печей Магнітогорського металургійного інституту (МГМІ), В.В.Мєльцер – професор МГМІ та ін.

Кафедра обробки металів тиском (ОМТ) заснована під час перетворення робітничого технікуму на вечірній інститут. Перший випуск інженерів на кафедрі було здійснено у 1930 році. Виникнення кафедри тісно пов'язане з формуванням Південної науково-технічної школи прокатників, металознавців і термообробників. Її історичним засновником є А.П. Виноградов, в числі перших членів – О.П. Чекмарьов, К.Ф. Стародубов, Д.І. Ліхнякевич та ін. Саме Д. І. Ліхнякевич був першим завідувачем кафедри.

У повоєнні роки кафедру очолювали Молотков Л.Ф. (з 1944р. по 1954р.) та Нефьодов А.О. (з 1955р. по 1973р.). Тісна співпраця Нефьодова А. О. з академіком О.П. Чекмарьовим визначила пріоритетний напрямок наукової діяльності кафедри, пов'язаний з прокатуванням сортових і фасонних профілів.

Починаючи з 60-х років ХХ ст. кафедра підтримує тісні та плідні зв’язки із закордонними інститутами та підприємствами. У 1967р. доцент А. О. Нефьодов читав лекції студентам політехнічного інституту та інженерної школи прокатників і металургів міст Магдебурга та Різи (Німеччина). Із візитом-відповіддю в Україну для читання лекцій студентам-прокатникам на кафедру приїжджав керівник Інституту калібрування прокатних валків (м. Різа) доктор Х. Нойман. На основі накопиченого досвіду співробітниками кафедри були розроблені калібровки валків і привалкова арматура, виконано освоєння пускового сортаменту на прокатних станах 650 Іранського металургійного заводу у м. Ісфаган та стану 450 Хелуанського металургійного заводу у Єгипті. В різні роки співробітниками кафедри були виконані науково-дослідні роботи з розробки та удосконалення технології на прокатних станах Дніпровського металургійного комбінату, Алчевського металургійного комбінату і інших. У 60 - 80 рр. ХХ ст. співробітники кафедри взяли участь у виконанні ряду науково-дослідних робіт державного значення – створення комплексної технології виробництва широкополичних балок прокаткою і зварюванням, прокатки залізничних осей, в тому числі і порожнистих.

У 1972 році при кафедрі була створена галузева лабораторія фасонних профілів для автомобілебудування, яка за час свого існування виконала значну кількість науково-дослідних робіт, спрямованих на розширення сортаменту і підвищення якості профілів спеціального призначення. Галузева лабораторія плідно співпрацювала з металургійними заводами, які спеціалізувалися на освоєнні і виробництві фасонних профілів високої точності: Череповецьким сталепрокатним заводом, Іжевським металургійним заводом, Ленінградським заводом турбінних лопаток, а також з науково-дослідними інститутами – Українським науково-дослідним інститутом, Інститутом чорної металургії, Донецьким науково-дослідним інститутом чорної металургії, Центральним науково-дослідним інститутом чорної металургії та іншими.

З 1973 до 2005 роки кафедру очолював видатний вчений, інженер-калібрувальник з багатим виробничим досвідом Б.М. Ілюкович. Він став засновником наукової школи, яка продовжує розвиток у працях його учнів, зокрема Єршова С.В., Штоди М.М., Самохвала В.М., Ізмайлової М.К., Нехаєва М.Є., Нікуліна О.В. Саме за ці роки була створена сучасна матеріальна база кафедри, яка забезпечує якісне проведення навчального процесу та здійснення наукових досліджень. Враховуючи вагомий особистий внесок у розвиток науки та практики прокатного виробництва кафедрі ОМТ присвоєно почесне ім’я професора Ілюковича Б.М.

На кафедрі працювали такі відомі дослідники та фахівці з обробки металів тиском, як Мерекін Б.В., Івшин П.Г., Бойко Б.М., Коковіхін Ю.І., Єсіпов В.Д. та інші. Були розроблені технології виробництва та виконано освоєння пускового сортаменту на дрібносортових станах металургійних заводів м. Рибниця (Молдова), м. Жлобін (Білорусія), м. Бекабад (Узбекістан), м. Бургас (Болгарія), м. Пекін (Китай) та інших.

В період  2005‑2006 років обов’язки завідувача кафедри  виконував доцент М.Є. Нехаєв. З 2006 до 2009 р. кафедрою завідував д-р техн. наук, проф.  Г.В. Левченко. З 2010 р. до 2017 р. кафедру очолював її випускник Єршов С. В., який виконав та захистив дисертації кандидата, а потім і доктора технічних наук працюючи на кафедрі, отримав наукові звання доцента і професора. Він присвятив багато часу розвитку комп’ютерних технологій моделювання процесів прокатування за допомогою комп’ютерної системи ESVDeform.

До 2021 кафедру ОМТ очолював д.т.н., професор Максименко О.П. Дослідницьку діяльність О.П. Максименко розпочав під керівництвом академіка О.П. Чекмарьова та його спадкоємця професора О.П. Грудєва. О.П. Максименко розвинув контактну гідродинамічну теорію змащування при прокатуванні, захистив докторську дисертацію, працюючи на кафедрі. У теперішній час за ініціативою та під керівництвом О.П. Максименка групою співробітників кафедри, виробничників, магістрантів та аспірантів виконуються науково-дослідні роботи з поздовжньої сталості процесів листового та сортового прокатування.

За свою історію кафедра обробки металів тиском підготувала кілька тисяч фахівців, деякі з них працювали та продовжують працювати на високих посадах на металургійних комбінатах, у науково-дослідних інститутах, інших підприємствах та закладах. Серед відомих випускників кафедри колишні генеральні директори ДМК  Підберезний М.П., Пихтін В.В., Мосьпан В.В., колишній генеральний директор «Запоріжсталі» Буряк В.В. Деякі випускники успішно організовують власний бізнес, наприклад Нехаєв М. Є. – директор науково-виробничого об’єднання «Дніпрофмаш».

Після об’єднання в 2021 році з кафедрою металургії чорних металів, колектив тепер уже секції обробки металів тиском, продовжує підготовку фахівців (бакалаврів) та професіоналів (магістри, доктори філософії), а також наукову діяльність.

Сьогодні кафедра живе насиченим трудовим життям. В учбовому процесі багато нового: нові установки для проведення досліджень металургійних процесів, нові навчальні плани, форми контролю і оцінки знань здобувачів. Продовжується новий етап у використанні інформаційних технологій при навчанні здобувачів. Виклики сьогодення змушують застосовувати в освітньому процесі сучасні технології комунікації між викладачем і здобувачем для надання якісних освітніх послуг на відповідному рівні вищої освіти.